Як стягнути борг у Туреччині

Стягнення комерційної чи приватної заборгованості з контрагента, будівельної компанії, покупця або бізнес-партнера в Туреччині вимагає швидкого та професійного застосування інструментів турецького виконавчого права. Спроби вести тривалі неформальні переговори без юридичної фіксації прострочення часто дають боржнику час вивести кошти з банківських рахунків або переоформити нерухомість в Аланії, Анталії чи Стамбулі на третіх осіб.

У цьому посібнику ми детально аналізуємо процедуру примусового стягнення боргів у Туреччині у 2026 році згідно із Законом про виконавче провадження та банкрутство № 2004 (İcra ve İflas Kanunu — İİK), Турецьким комерційним кодексом № 6102 (TTK) та Кодексом зобов’язань № 6098 (TBK).

1. Два основні шляхи стягнення заборгованості в Туреччині: пряме виконавче провадження чи суд?

Унікальною перевагою турецької правової системи є те, що кредитор з України або іншої країни не завжди зобов’язаний спочатку вести багаторічний судовий процес, щоб звернутися до виконавчої служби (İcra Dairesi):

Позасудове виконавче провадження щодо грошових вимог (İlamsız İcra Takibi): На підставі контракту, інвойсів (рахунків-фактур), митних декларацій, банківських квитанцій про переказ коштів або розписки адвокат кредитора безпосередньо відкриває виконавче провадження в Управлінні примусового виконання (İcra Müdürlüğü), яке надсилає боржнику Платіжний наказ (Ödeme Emri). Якщо боржник протягом 7 днів з моменту отримання наказу не подасть вмотивованого письмового заперечення, борг вважається остаточно визнаним і підлягає негайному примусовому стягненню шляхом арешту рахунків та майна — без жодного судового засідання!
Спір у разі заперечення боржника (İtirazın İptali Davası): Якщо боржник подає заперечення проти платіжного наказу у 7-денний строк, виконавче провадження тимчасово зупиняється, а кредитор звертається до Комерційного або Цивільного суду з позовом про скасування заперечення (ст. 67 İİK). Важливий важіль впливу: якщо суд визнає заперечення боржника безпідставним та недобросовісним, з боржника додатково стягується штраф на користь кредитора у розмірі не менше 20% від суми боргу (İcra İnkar Tazminatı).
Спеціальне провадження за векселями та чеками (Kambiyo Senetlerine Mahsus Haciz Yolu): Якщо борг підтверджений банківським чеком (Çek) або простим векселем (Bono / Senet), строк на оплату становить лише 10 днів, а заперечення боржника не зупиняє процедуру опису та арешту майна без спеціального рішення суду.

2. Попередній арешт рахунків та нерухомості боржника (İhtiyati Haciz) до повідомлення відповідача

Найбільш ефективним превентивним інструментом захисту інтересів іноземного кредитора у 2026 році є попередній забезпечувальний арешт (İhtiyati Haciz — ст. 257 і далі İİK):

За наявності документально підтвердженого грошового боргу, строк сплати якого настав (особливо за векселем, опротестованим чеком або безспірним контрактом), адвокат подає клопотання до суду про накладення попереднього арешту ex parte (без виклику та попередження боржника). Після внесення судової застави (зазвичай 10–15% від суми вимоги у вигляді грошового депозиту або банківської гарантії, яка повертається кредитору після завершення справи) виконавча служба через електронну систему UYAP миттєво блокує:

Усі банківські рахунки боржника в турецьких банках (у лірах та іноземній валюті);
Квартири, вілли та земельні ділянки боржника в реєстрі Tapu по всій території Туреччини;
Автомобілі та комерційний транспорт у реєстрі дорожньої поліції;
Дебіторську заборгованість та частки боржника в інших турецьких компаніях.

3. Обов’язкова комерційна медіація (Zorunlu Ticari Arabuluculuk) та вимога про судову заставу (Cautio Judicatum Solvi)

Згідно зі статтею 5/A Турецького комерційного кодексу (TTK), перед поданням комерційного позову про стягнення грошових коштів або відшкодування збитків до Комерційного суду (Asliye Ticaret Mahkemesi) проведення обов’язкової досудової медіації є процесуальною передумовою відкриття провадження.

Крім того, відповідно до статті 48 Кодексу про міжнародне приватне право Туреччини № 5718 (MÖHUK), іноземні фізичні та юридичні особи при зверненні до турецького суду або виконавчої служби за загальним правилом мають внести заставу на покриття судових витрат (Yabancılık Teminatı / Cautio Judicatum Solvi), якщо між Туреччиною та державою громадянства/реєстрації позивача немає чинної міжнародної конвенції або двостороннього договору про правову допомогу. Оскільки Україна та Туреччина є учасницями Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 року та двостороннього Договору про правову допомогу в цивільних справах, громадяни та компанії України у більшості судових справ звільняються від обов’язку вносити заставу іноземця на принципах взаємності.

Часті запитання (FAQ) щодо стягнення боргів у Туреччині

Чи можна в Туреччині стягнути борг в іноземній валюті (USD або EUR)?

Так. Відповідно до ст. 99 Кодексу зобов’язань Туреччини (TBK) та Закону № 2004, якщо грошове зобов’язання за зовнішньоекономічним контрактом або договором з іноземцем законно виражене в іноземній валюті (доларах США або євро), кредитор може вимагати примусового стягнення боргу з максимальним відсотком за валютними депозитами та конвертацією за курсом Центрального банку Туреччини на день фактичної виплати.

Як перевірити, чи є у турецького боржника нерухомість, автомобілі або гроші на рахунках?

Після відкриття виконавчого провадження і спливу 7-денного строку на заперечення (або отримання ухвали про попередній арешт İhtiyati Haciz) адвокат кредитора через державну судову систему UYAP отримує миттєвий доступ до реєстру Тапу по всій Туреччині, бази транспортних засобів EGM, поштових рахунків PTT та розсилає електронні запити на блокування коштів у всі турецькі банки (E-Haciz).

Чи можна виконати в Туреччині рішення українського чи європейського суду або міжнародного арбітражу?

Так. Іноземні судові рішення у цивільних і господарських справах підлягають визнанню та примусовому виконанню в Туреччині через судову процедуру екзекватури (Tenfiz Davası, ст. 50–59 MÖHUK), а рішення міжнародних комерційних арбітражів виконуються відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року, учасницею якої є Туреччина.

Чи несе директор або засновник турецької компанії (Limited Şirket) особисту відповідальність за комерційні борги фірми?

За звичайні комерційні борги за договорами відповідає сама компанія всім своїм майном. Проте якщо борг оформлений векселем чи чеком з особистим поручительством (Aval / Kefalet) директора, або якщо у разі неплатоспроможності доведено умисне виведення активів на шкоду кредиторам (Tasarrufun İptali Davası, ст. 277 İİK), стягнення може бути звернено безпосередньо на особисте майно винних осіб та оскаржені фіктивні угоди за останні 5 років.

Для оперативного розшуку активів боржника, накладення попереднього арешту (İhtiyati Haciz) та стягнення заборгованості в Аланії, Анталії чи Стамбулі ознайомтеся з нашими послугами комерційного права та стягнення боргів або зв’яжіться з адвокатом Енесом Нергізом.

Примітка: Ця стаття підготовлена адвокатом Енесом Нергізом (Колегія адвокатів Анталії, реєстраційний № 6281) виключно з інформаційною метою відповідно до правил адвокатської етики Туреччини і не є індивідуальним юридичним висновком.

Примітка: Стаття надає загальну інформацію та не замінює юридичної консультації. Правова оцінка залежить від конкретних обставин і чинного законодавства.